Хочете прогулятися парковими доріжками нашого міста? Вже квітнуть каштани, соковитий колір трави змушує посміхатись, а у повітрі розчинена весна у кращих своїх проявах. Поряд зі мною впевнено, але дуже м’яко, майже делікатно йде красива жінка – вчитель англійської мови, багатогранна людина і цікавий співрозмовник, Панасюк Вікторія Іванівна. Немає бажання підслухати, про що ми говорили?
– Вікторіє Іванівно, можете трохи розказати про себе та свою родину?
Про те, що любиш, можна говорити годинами, але якщо дійсно коротко, то моя родина – найбільший скарб у моєму житті, справжній і найцінніший! Чудові батьки, неймовірний брат, прекрасний чоловік і найкращий син.
– Ким ви мріяли стати у дитини?
Дитячі мрії про професію рідко у кого збуваються… Було багато різних бажань. Пам’ятаю, хотіла бути лікарем, обов’язково дуже крутим та талановитим, потім юристом – уявляла себе в суді , як в американських фільмах. А ось працювати в школі ніколи не хотіла – моя мама вчитель географії, і я бачила всі переваги і недоліки цієї професії.
– Тоді чому сьогодні ви – все ж таки вчитель?
В школі я працюю порівняно недавно, 2 роки. Перша робота після закінчення Чернівецького Національного Університету, як не дивно, була пов’язана з авіацією – я працювала бортпровідником. Отримавши цікавий досвід та незабутні емоції, вирішила спробувати щось інше. Почала працювати за професією – вчителем англійської мови в міжнародній школі Helen Doron Early English, де навчилась навчати дітей віком від одного року, в ігровій формі, використовуючи переважно комунікативну методику. Це було щось неймовірне, особливо на той час. Потім було навчання у Великобританії (здійснення найбільшої мрії), декрет, переїзд з Києва в Бориспіль і знову нова робота…
Моя колега мріяла про власний проект і втілила його в життя, відкрила студію вивчення іноземних мов для дітей дошкільного та шкільного віку, за власною методикою навчання Lala English, де я працювала вчителем і керівником. Надзвичайно цікава та сучасна методика, від якої діти просто в захваті (а батьки задоволені результатами). Це був неймовірний період в житті та безцінний досвід. Часто від клієнтів я чула скарги на школу та шкільних вчителів, наче там ніхто нічого не робить. Я вирішила це перевірити і зламати цей стереотип власним прикладом – влаштувалась працювати в школу. Яке ж було моє здивування, коли все виявилось зовсім навпаки. В школі працюють надзвичайні люди, в більшості – фанати своєї професії, безмежно креативні, використовують всі сучасні методики, постійно навчаються та вдосконалюються на різноманітних тренінгах, конференціях семінарах. А найголовніше те, що вони люблять дітей! Шкода, що всього цього не бачать батьки, це все залишається за кулісами титанічної праці. Я безмежно вдячна всім-всім вчителям! І пишаюсь бути однією з них.
– Слухати вас – суцільне задоволення. Уявляю, як цікаво на ваших уроках, і, впевнена, вам самій дуже подобається те, що ви робите. Але що робити, як бути, якщо в класі є дитина, яка глибоко неприємна? Чи вчитель взагалі повинен любити своїх учнів?
Вчитель має любити своїх учнів, інакше не буде якісного та цікавого навчання, навчання від душі! Для мене це аксіома, власне життєве правило. Якщо є неприязнь до учня, потрібно знайти якусь позитивну рису і акцентувати увагу на ній. Ставлення зміниться.
– Чого вам не вистачає у сучасній школі, щоб ваші уроки були ще крутішими?
Наразі я працюю в новому, найкращому закладі міста, і в мене є все для якісного, сучасного, цікавого навчання: автентичні підручники, інтернет-доступ, ноутбуки, проектори, телевізори і т. д. Я щиро бажаю всім вчителям і учням нашої країни працювати і навчатись в таких умовах. Реформа освіти теж дає всі можливості вчителю працювати по-новому, креативно, цікаво. Здавалось би – що ще потрібно?! Навчання – це результат роботи школи/вчителя та учня, 50% на 50%, неможливо досягнути успіху, якщо працює лише одна сторона. На жаль, зараз ми все більше зіштовхуємось з такою проблемою, як відсутність внутрішньої мотивації в учнів. На це вплинути дуже складно. Що мені потрібно для кращої робити? Хоча б малесеньке бажання учнів навчатись.
– А коли ви були учнем, хто з вчителів вам подобався найбільше? Чому?
Я навчалась в ліцеї № 18 в м. Кам’янець-Подільський, найкращий навчальний заклад за все моє життя. Всі вчителі були неймовірні, процес навчання – цікавий та якісний. Проте був улюблений вчитель – викладач української літератури Олег Віленович! Він ламав усі стереотипи, випереджав свій час у методах навчання. Якби тоді існувала премія” Найкращий вчитель України”, він би безперечно переміг.
– Як ви відпочиваєте після роботи? А у відпустці?
Що може бути краще за відпочинок у колі сім’ї ? Люблю бути дома з найріднішими. Люблю подорожувати і, звісно, люблю море. Відпочинок надихає, наповнює, мотивує.
– Якщо ви не будете працювати у школі, як зміниться ваше життя?
Важко передбачати майбутнє. Моє професійне життя складається досить цікаво – приблизно кожні 2-3 роки я змінювала місце роботи. На кожній із них я працювала на максимум (не вмію робити щось на половину), отримувала безцінний досвід і задоволення від того, що роблю. Завдяки цьому я не боюсь змін, навпаки, готова до них. Якщо так станеться, що я не працюватиму в школі, це буде ще один, надзвичайно цікавий новий етап у житті. Ви ж знаєте, що у сучасній школі головне завдання вчителя навчити дітей вчитись, і робити це впродовж життя, навчити набувати нових умінь та навиків, а не концентруватись на одній професії. Більшість професій, які існують зараз, зникнуть, або зміняться, з’являтимуться нові і нові. Що б бути конкурентоспроможним в майбутньому, потрібно розвивати адаптивність, гнучкість, різноманітні вміння та навички і не боятись змінювати професію продовж життя, можливо навіть декілька разів. Ми маємо готувати до цього наших учнів уже сьогодні.
– А що не зміниться ніколи? Які три речі ви любите понад усе?
Найголовніше – сім’я, це мій фундамент. На ньому – моя робота, подорожі, море, книги. Поряд – завжди друзі та близькі мені люди.
– А тепер три речі, які ви ненавидите?
Брехня, невихованість, неповага.
– Якою ви бачите себе через рік? П’ять? Двадцять?
Бачу себе успішною людиною, щасливою дружиною та мамою 2х дітей (поки що в мене один син)!