Дорогі наші батьки!
Сьогодні хочу звернутись саме до вас. Розпочався навчальний рік, і наші коридори наповнились гомоном. 990 учнів щодня приходять у академічний ліцей, і усі цьому дуже раді. Ми чекали на дітей і готувались, щоб прийняти їх якнайкраще. Хочеться створити дійсно затишне місце, де подобається і малечі, і підліткам. Але там де є велика кількість людей, там незмінно існують правила. Одне з правил, яких ми просимо дотримуватись – у школу мають проходити лише діти, батьки ж можуть зачекати їх у вестибюлі. Знаю, що багато хто незадоволений цим. Але впевнена, що дорослі люди завжди можуть вислухати одне одного та зрозуміти. Тому дочитайте до кінця.
1. Школа – територія дитинства. Ми повинні подбати про безпеку дитини. Уявіть, що усі бажаючі дорослі вільно ходять по закладу де завгодно. Ви певні, що серед них не ходить наркодилер? Між іншим, це може бути хтось із наших батьків, чому ні? Закладки ж можна робити де завгодно… Або вчора ваша дитина випадково штовхнула однокласника, а його батько прибіг до школи, щоб поквитатись. Повірте, таке буває.
2. Кір, туберкульоз, грип, навіть просто нежить – ми не можемо знати, чим хвора доросла людина, яка йде коридором. Зрозуміло, що діти не ізольовані від дорослих поза межами школи, втім у обмеженому просторі ліцею заразитись легко.
3. Я наполягаю, щоб вчителі вчасно починали урок. І дуже недобре, коли після дзвоника мами не відпускають вчителя, або заглядають у двері, або голосно розмовляють у коридорі.
4. Саме тут дитина має привчатись до самостійності. Звичайно, деяким діткам це складно. Але ніхто не загубиться в школі – кожен вчитель чи техпрацівник, побачивши маленького учня, відведе його в клас. Мине не більше тижня – і кожен учень вільно орієнтуватиметься в будівлі. А коли у коридорах тільки діти – там більше вільного місця та повітря.
Ви скажете – це не про нас! Ми здорові і порядні, швиденько заведемо дитину в клас і назад. Дійсно, таких батьків більшість! Але серед них пройдуть і інші. Та й не може бути так – одним можна, іншим ні. Правило є правило.
Звичайно, з усіх правил є винятки. Бувають ситуації, коли край треба пройти до вчителя. Тоді можна пояснити охороні, що трапилось. Але перед цим варто подумати – дійсно необхідно порушувати правило? Є свята, батьківські збори, індивідуальні консультації, коли ви зможете побувати у ліцеї.
Цей тиждень особливий. 450 нових учнів, 900 стривожених батьків. Чи дійшла дитина до класу, чи не загубилась, чи не образили по дорозі? Та й просто так приємно подивитись на свого маленького учня за партою! Я розумію це, тому не хочеться починати співпрацю з категоричних заборон. Але прошу починати дотримуватись наших правил. Ви обрали для навчання наш заклад, отже ви нам довіряєте. Буває дуже прикро, коли на ввічливе прохання, батьки просто відвертаються і роблять, що вважають за потрібне. І дитина запам’ятовує – можна не слухати ні директора, ні вчителя. Запевняємо, що усі наші правила направлені на користь дитини.
І без детальних пояснень три правила:
Запізнюватись на уроки не можна. Крапка.
Заїжджати у приміщення колясками, скейтами, самокатами, роликами, бордами не можна.
Якщо Вам все ж необхідно пройти, ввічливо повідомте охороні хто ви, і до кого йдете.
Не забувайте – школа і батьки не вороги! Ми партнери, які мають спільну мету – виховати щасливу і здорову дитину.
З великою повагою до вас
Пономарьова Оксана
